– У структурі усієї смертності в Україні 65 % приходиться на смертність від хвороб серцево-судинної системи, – розповідає завідувач амбулаторно-діагностичним відділенням Вінницького регіонального Центру серцево-судинної патології, к. мед. н. Володимир Дністрянський. – Цей показник – один із найвищих у Європі. На сьогоднішній день ми його поступово зменшуємо. Та якщо порівнювати показник захворюваності у Вінницькій області, то він суттєво менший, ніж у інших регіонах країни. Фактично вінницький показник дуже близький до польського.

Останнім часом у нас різко зменшилася смертність від гострого інфаркту міокарда. Причому вдвічі серед працездатного населення, навіть порівняно з минулим роком.

Крім того, необхідно враховувати постковідний синдром, який проявляється ускладненнями артеріальної гіпертензії, порушенням ритму, депресивними станами, астенічним виснаженням організму. Особливо для тих, хто хворіє на цукровий діабет, такі ускладнення стають ще більш серйозними.

Аналізуючи практичний досвід, можу відмітити, що на сьогоднішній день третина пацієнтів, що звертаються до амбулаторно-діагностичного відділення кардіоцентру, є пацієнтами, що перенесли ковід. Частими ускладненнями після перенесеного ковіду є перикардити (наявність рідини в кардіальній порожнині невідомого генезу). Очевидно через те, що була легенева гіпертензія, та через ураження легень і пневмонії почастішали ексудативні перикардити.

Пацієнти, які до ковіду хворіли ішемічною хворобою серця, ковід позначився та ускладнив саму хворобу, перевівши її у другу степінь.

– Які симптоми мають насторожити людину та коли необхідно звертатися до лікаря для обстеження?

– Це підвищений тиск, відчуття перебоїв у ділянці серця. І особливо загрудинні болі при фізичному навантаженні. Скажімо, якщо людина раніше йшла по дорозі, її нічого не турбувало. А тепер при цьому самому навантаженні відчуває загрудинні болі, необхідно негайно звертатися до кардіолога. Тільки до кардіолога, – підкреслив лікар-кардіолог.

– Яким має бути маршрут?

– Їх є два. Перший: у сімейного лікаря взяти електронне направлення, записатися на зручний для себе час до лікаря-кардіолога Вінницького кардіоцентру, обираючи того лікаря, до якого сама забажає.

Інший варіант – минаючи сімейного лікаря, звернутися до кардіоцентру вже на платній основі.

– Якими будуть ваші рекомендації для тих, хто перехворів коронавірусною інфекцією. При яких симптомах слід обов’язково проконсультуватися у кардіолога?

– Ті самі критерії: тиск, загрудинні болі. Особливо необхідно перевіритися тим, хто перебував на обліку через перенесений раніше інфаркт міокарда. Навіть тоді, коли нормально себе почуває: якщо в анамнезі був інфаркт, потім перенесений ковід, обов’язково необхідно звернутися до кардіолога з профілактичною метою.

Регулярної консультації кардіолога також потребують люди, яким більше 40 років. До речі, після перенесеного інфаркту міокарда обовֽ’язково обстежуватися у кардіолога потрібно раз на три місяці.

І пам’ятайте: кардіальна патологія є ургентною, невідкладною. Сьогодні заболіло, до завтра вже можна й не дочекатися, зауважив Володимир Дністрянський.

– Не менш важливими є аспекти здорового способу життя (ЗСЖ), первинна профілактика захворювань. Недаремно народна мудрість звучить так: «Поки грім не гряне, Іван не перехреститься». А «хреститись» потрібно тоді, коли є нормальні показники здоров’я, коли хвороба іще не підкралася до людини і починати це робити необхідно чим раніше.

На здоров’я за визначенням ВООЗ впливають такі фактори як спадковість (20%), екологія(20%),стан медичного обслуговування, який впливає всього-на-всього на 10% і самий вагомий фактор, який залежить від нашої поведінки - це наш спосіб життя(50%) – розповідає завідувачка відділу неінфекційних хвороб Вінницького обласного Центру громадського здоров’я Тамара Васильчук.

– Базовими чи основними аспектами ЗСЖ вся світова медична спільнота та ВООЗ рахують правильне харчування, фізичну активність, вміння справлятись зі стресами, відсутність шкідливих звичок. Індикаторним показником здоров’я населення є середня тривалість життя населення, на який впливають, в свою чергу, показники захворюваності, смертності та народжуваності.

Середня тривалість життя українців становить 72 роки: у чоловіків - 67 років, у жінок - 76 років . Для порівняння: найвищий показник у Європі в Швейцарії 83роки, в світі Японія веде лідерство -93 роки. А найближчі наші сусіди- поляки в середньому живуть 77 років. Це означає, що здоров’я в Україні ще не стало цінністю. Ціна йому встановлюється тоді, коли воно втрачається.

Загальновідомо, що профілактика неінфекційних захворювань(НІЗ) майже у 3 рази менш затратна, ніж лікування хворого. Серцево-судинні захворювання і смертність від них домінують в групі НІЗ і тому, вимагають особливо прискіпливого відношення.

Тому, раджу приділяти час ЗСЖ, щоб не витрачати його потім на лікування. Для цього необхідно правильно харчуватись, вести рухливий спосіб життя, вміти справлятись зі стресами, позбавитись шкідливих звичок і інше.

Серцево-судинні захворювання мають фактори ризику поведінкові(нераціональне харчування, малорухливий спосіб життя, куріння, зловживання алкоголем) та метаболічні ( гіперліпідемія, гіперглікемія, гіперхолестеринемія, підвищений АТ). Для роботи в цьому напрямку згідно вимог до надання первинного рівня медичної допомоги сімейна медицина оснащена всім необхідним обладнанням( холестерометри, глюкометри, тонометри, ваги і т.і.)для проведення скринінгових досліджень, які на ранньому етапі можуть виявити зміни в організмі і оцінити загальний серцево-судинний ризик.

Тому, знову ж таки раджу звертатись до сімейного лікаря не тільки при проявах захворювання, а й при відносному благополуччі в здоров’ї, підкреслила Тамара Васильчук.

 

Більше статей