Не дивлячись на успіхи у боротьби з туберкульозом, він залишається однією із найбільших загроз у світі. Кожен день від цієї хвороби, яку можна попередити і вилікувати, помирає понад 4 тисяч осіб та понад28 тисяч осіб занедужують на нею.За оцінками, чверть населення світу заражена туберкульозними паличками, більшість з цих людей не є хворими або заразними, але вони мають ризик розвитку захворювання у майбутньому.

Ситуація з пандемією COVID-19 суттєво вплинула на всі галузі, у тому числі на систему надання медичної допомоги та послуг людям, які хворіють на ТБ.

Зафіксоване суттєве зниження виявлення ТБ, обмеження доступу до медичних та соціальних послуг та інші бар’єри. Викликають занепокоєння значні ризики припинення лікування.

У 2020 році в Україні зареєстрували 17 593 випадків захворювання на ТБ. У розрахунку на 100 тисяч населення це складає 42,2 випадки, що на 30,3% менше, ніж попередньому році. Аналогічна ситуація спостерігається по всьому світу внаслідок заходів з протистояння пандемії: відбулось зниження від 30% до навіть 50% в деяких країнах.  

ВООЗ на основі моделювання передбачає, що пандемія призведе до скорочення виявлення ТБ на 25%, у той же час смертність від ТБ збільшиться на 26%, що повертає нас до рівня смертності 2012 року. У проміжок часу між 2020 та 2025 роками, як наслідок пандемії, може бути зареєстровано близько 1,4 млн. смертей від ТБ.

У Вінницькій області зареєстрована захворюваність новими формами туберкульозу знизилась на 39,4%: з 55,9 до 33,9 на 100 тис.нас. (Україна 2020р. – 42,2 на 100 тис.нас.). За попередніми  даними,  смертність від ТБ не перевищила минулорічний  показник,  і складає 3,4  на 100 тис.нас.

На території області обліковано 521 випадок ТБ, з яких 424 впершедіагностовані та 97 рецидивів (2019 рік: 869 випадків, у тому числі 692 впершедіагностованих  та 177 рецидивів).

Рівень захворюваності відкритими формами ТБ зменшився на 29,1% - з 31,3 до 22,2 на 100 тис.нас. (Україна 2020р. – 26,8 на 100 тис.нас.).

Також знизилась на 34,5% захворюваність дітей та підлітків (0-17):  з  11,9 до 7,8  на 100 тисяч відповідної вікової категорії (Україна 2020 – 7,2).  Вперше встановлено  діагноз ТБ у 22 дітей  (вікова група  0-17 років), у тому числі 17 дітей 0-14 років та  5 підлітків  (15-17 років).

Захворюваність на ТБ  зменшилась у містах на 32,9% (з 36,8 до 24,7 на 100 тис. міського нас.), тоді як у селах зниження більш суттєве – на 39,8% (з 50,8 до 30,6 на 100 тис.сільськ.нас.).

Така ситуація пов’язана з погіршенням доступу до медичних послуг: «транспортний» локдаун, відсутність коштів на доїзд до лікувального закладу у так званої «соціальної» групи ризику по захворюванню на ТБ, брак коштів для обстеження на COVID-19. Для людей з підозрою на позалегеневі форми ТБ це було також пов’язано з доступом до різних спеціальних інструментальних методик діагностики. 

Внаслідок вище перерахованого знизилась і поширеність  ТБ:  з 63,9 до 52,8 на 100 тис.нас. (Україна 2020р. – 51,3).

Незважаючи на зниження рівня захворюваності у розрахунку на населення, питома вага нових хворих з ТБ/ВІЛ у структурі захворілих зросла з 13,7%  до 18%. Це пов’язано  з тим, що в області другий рік поспіль впроваджується діагностика ТБ/ВІЛ із застосуванням LАМ-тестів, і ця робота не припинялась у 2020 році від початку пандемії.

У зв’язку з пандемією зазнало впливу управління закупівлями лікарських засобів, і на міжнародному, і національному рівнях. Ситуація вплинула на збільшення термінів поставки тубпрепаратів на етапі від планування поставки лікарських засобів до їх доставки в регіони (6-8 місяців), внаслідок закриття повітряного простору, пошуку додаткових коштів на ПТП через здорожчання окремих препаратів. 

По всій Україні був зафіксований дефіцит окремих протитуберкульозних ліків ІІ ряду, який тривав до осені 2020 року. У багатьох випадках потрібно було швидко реагувати на відсутність туберкульозних препаратів, відбувалась координація роботи фтизіатрів і сімейних лікарів для  зміни  схем лікування в умовах обмеженого переліку та кількості препаратів.

Відсутність препаратів стала однією з незалежних від медиків причин перерв та невдач у лікуванні, а нові хворі перебували на так званому листі очікування в середньому до 2-6 місяців, що створювало додаткові ризики захворіти для контактуючих з цими хворими.

Перерви з постачанням ліків негативно вплинули на ефективність лікування хворих з медикаментозностійким ТБ: успішно проліковані 52,0% проти 57%, а невдачі лікування зареєстровані у кожного п’ятого пацієнта з МРТБ. 

Але завдяки наявності усього необхідного переліку тубпрепаратів І ряду вдалось утримати рівень ефективності лікування хворих з чутливим ТБ, яка склала 83,7% проти 80% у 2019 році.

Задля безперервного лікування хворих на ТБ вживаються такі заходи, як організація видачі хворим тубпрепаратів на місяць за умови щоденного віддаленого контролю.  Також хворі з ТБ переведені на віддалений контроль з використанням інтернет-засобів (відеозв’язок, телефонні дзвінки та нагадування у месенджерах).

Для розширення потенціалу дистанційного моніторингу лікування фтизіатричною службою надана заявка на адресу Центру громадського здоров’я МОЗ України на отримання смарт-боксів для хворих, в рамках заходів Національної стратегії протидії ТБ в умовах продовження пандемії та подолання її наслідків.

Продовжена і на 2021 рік спільна діяльність фтизіатричної служби разом з обласним відділенням ВБО «Мережа ЛЖВ» у проєкті медико-психосоціального супроводу лікування хворих на ТБ.

Завдяки соціальній підтримці у 2020 році ефективність лікування серед чутливих випадків ТБ, які перебувають на супроводі, склала 95%, а серед хворих з МРТБ – 71,2%. Всього на супроводі перебувало 294 хворих - 51% хворих, які розпочали лікування.

За даними Центру громадського здоров’я МО України, у2020 році 16% новонароджених не отримали вакцинацію БЦЖ внаслідок різних причин (відмови або протипокази). З 01.02.2021 року було тимчасово призупинено використання вакцини БЦЖ в акушерських стаціонарах у зв’язку з закінченням її терміну придатності. Як наслідок, за цей короткий період новонароджені діти не змогли отримали необхідне щеплення згідно з національним Календарем профілактичних щеплень. В області  на кінець 2020 року кількість невакцинованих новонароджених та дітей до 1 року склала 458 дітей, а всі контингенти невакцинованих, які перебувають під наглядом сімейних лікарів та/або фтизіатрів – 2682 дитини. З  березня 2021 року Центр громадського здоров’я МОЗ моніторує обсяги довакцинації БЦЖ.

У 2021 році Національна служба здоров’я України (НСЗУ) підготувала та пропонує закладам первинного рівня надання медичної допомоги укласти угоду за пакетом послуг «Супровід та лікування дорослих та дітей на ТБ на первинному рівні медичної допомоги». Пакетом передбачено перелік послуг та умов надання допомоги  хворим на ТБ, і має на меті покращення доступу до спеціалізованих медичних послуг.  

 

Більше статей